Home
25 ноября 2020 ( Просмотры 223 )

Тiльku щo! Екcтpeна нapaдa – cyддiв вxоnuлu, цьorо paзy вce cepйoзнo. Пopa зakiнчyвaтu – дocuть ckaндaлiв

Під головуванням заступника керівника Офісу Президента України Андрія Смирнова відбулося засідання робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади Комісії з питань правової реформи.

У зустрічі також взяли участь: голова Комісії, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін та інші народні депутати; голова Верховного Суду Валентина Данішевська, голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, голова Ради суддів України Богдан Моніч, заступник міністра юстиції України Олександр Банчук, представники міжнародних проектів та організацій.

Було наголошено, що ця робоча група має стати єдиним консолідованим центром обговорення та напрацювання шляхів подальшого розвитку законодавства у сфері правосуддя.

Залученість до діалогу всіх учасників процесу, представників усіх гілок влади та міжнародних експертів дасть змогу почути їхнє бачення ситуації та знайти оптимальне консенсусне рішення, зазначив Андрій Смирнов.

Члени робочої групи погодилися якнайшвидше завершити роботу над концепцією удосконалення законодавства про судоустрій, статус суддів, судочинство й суміжні правові інститути та подати її на розгляд Главі держави.

Відмітимо,що раніше заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов назвав одним з пріоритетів подолання кадрового дефіциту в судах.

«Через відсутність більш ніж третини суддів страждають не лише судді від перевантаження, а й звичайні люди, які роками чекають розгляду своїх справ. Формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами відкритого конкурсу дасть змогу розпочати процедуру добору суддів», – наголосив він.

Андрій Смирнов закликав народних депутатів якнайшвидше завершити роботу над законопроектом № 3711, який розблокує роботу щодо кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів.

Окрім цього, Андрій Смирнов зазначив, що едекларування було лише формальним приводом для Конституційного суду та навів приклад закону про люстрацію, який КСУ розглядає понад 6 років

Смирнов відзначив, що судячи з поведінки суддів КСУ, а особливо – виступу голови Конституційного суду Олександра тупицького на брифінгу, – формальний та неформальний привід демаршу з’явився набагато раніше від скасування едекларацій.

“Судячи з першого брифінгу пана Тупицького (від 30 жовтня), формальний і неформальний привід виник задовго до рішення по НАЗК. Приклад – питання люстрації. Коли Тупицького запитують: чому за шість років досі не винесено рішення (згідно із законом про люстрацію), а він відповідає: “Тому що справа вибухонебезпечна”. Що це за оцінка? Чи може голова КСУ на брифінгу давати характеристику конкретній судовій кейсу або ситуації, яка знаходиться на вирішенні в КСУ, через призму “вибухонебезпечності”?” – прокоментував Смирнов.

Джерело



Вам также может понравиться