За часів Київської Русі на території сучасної України вже існувала староукраїнська мова. Це доводить лексика літературних пам'яток того часу, а також написи на стінах Софії Київської.
Як зауважив доктор історичних наук, заступник гендиректора Національного заповідника "Софія Київська" В'ячеслав Корнієнко, в графіті періоду Київської Русі є безліч прикладів чисто української "побудови" слів, пише "Радіо Свобода".
"Ту мову ми називаємо староукраїнською. Зокрема, наш філолог Віктор Мойсеєнко, дослідник Реймського Євангелія, виявив: автор Євангелія переписав наявний текст, відтворивши особливості церковнослов'янської мови в українській редакції. Деякі уривки він писав так, як чув, – деякі виправляв, якщо бачив, що неправильну букву написав, виправляючи її за каноном церковнослов'янської мови", – каже історик.
Корнієнко також додав, що серед мовних особливостей Реймського Євангелія можна знайти найближчі аналогії з найдавнішими графіті Софійського собору.
"Велика кількість українізмів фіксується у XIXII столітті: ми проводили підготовку до друку написів на хорах Софійського собору і, наприклад, там є напис XII століття "соромно бути", також є згадки про князя Володимира – і, до речі, на наших графіті він ніколи не був "князєм Владіміром". А кримінальні справи і торгові суперечки розглядалися "на суді", а не "на судє", – розповів він, зазначивши, що на стінах древнього храму можна знайти навіть деякі зразки тогочасної нецензурної лексики.
Також історик звернув увагу на напис про день похорону князя Ярослава, в якому також є суто українські лінгвістичні конструкції. Наприклад, слово "успіння", а не "успєніє", як в російській мові.
"На підставі сукупності результатів досліджень і вивчення письмових пам'яток ми можемо впевнено сказати: в середовищі населення Київської держави розмовною мовою була та, яку можна назвати староукраїнською, як її філологи називають", – підсумував Корнієнко.
