Hy ocь i вce. Євponа зakiнчuлa з nymiнuм вжe й нa oфiцiйнoмy piвнi. ПAPЄ npuйнялu peзoлюцiю, зrigнo яkoї...

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, яка визнає президента Росії Володимира Путіна диктатором, а саму країнуагресора – диктатурою. Також в організації закликали всі країни виконати ордер Міжнародного кримінального суду та заарештувати російського лідера.

Того ж дня вже Вірменія остаточно ратифікувала Римський статут і увійшла під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Закон про ратифікацію підписав президент країни Ваагн Хачатурян.

 13 жовтня Путін відвідав саміт країн СНД, а точніше те, що від нього лишилося. Там він зустрівся зі своїми "колегамидиктаторами" з Білорусі, Таджикистану та Туркменістану. Здається, це і є те "коло друзів", які сьогодні ще готові сидіти поряд з президентом РФ.

Чому ПАРЄ та Вірменія ухвалили такі рішення та що це означає для Путіна та Росії – у матеріалі OBOZ.UA.

Усі контакти припинити

Парламентська асамблея Ради Європи 13 жовтня закликала державичлени Ради Європи "визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних контактів та прагнення миру". Асамблея зазначила, що Володимир Путін перебуває при владі як президент чи прем'єрміністр ще починаючи з 2000 року.

Поправки, внесені до Конституції РФ у липні 2020 року, продовжили термін його можливого президентства до 2036 року. Це викликає побоювання з приводу відсутності системи стримувань та противаг. У поєднанні із щораз більшими репресіями проти внутрішніх опонентів та діями Росії в Україні це підкреслює ціну безконтрольної президентської влади, – йдеться у резолюції.

"Необмежена влада президента, обумовлена надзвичайно тривалим терміном перебування на посаді, у поєднанні з відсутністю будьяких стримувань і противаг, таких як сильний парламент, незалежна судова система, вільні ЗМІ та активне громадянське суспільство, перетворила Російську Федерацію на фактичну диктатуру", – заявили в парламентарі.

Асамблея також вказала на російську агресію проти України та її наслідки як на доказ того, що диктаторські режими "є загрозою міжнародному миру та безпеці, територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів".

Так, парламентарі заявили, що відновлення демократії в Росії відповідає інтересам не лише російського народу, а й Європи та всього світу.

Нарешті Асамблея підтвердила свою підтримку створенню спеціального міжнародного кримінального трибуналу "для притягнення до відповідальності російського керівництва, включно з Володимиром Путіним", за їхні дії, починаючи з незаконної анексії Криму, конфлікт на Донбасі та збиття рейсу MH17.

Головний результат такого рішення – все більше відчуття слабкості як особисто Путіна, так і Російської Федерації загалом, що, звісно, добре для України. Провідні країни дедалі частіше говорять про Росію без неї самої, що свідчить лише про одне: агресор поступово втрачає суб’єктність на міжнародній арені. Тиснути руку людині, яка у вирішенні своїх справ дедалі більше використовує методи мафіозних кланів, світові лідери не хочуть.

Вірменія красномовно натякає

Президент Вірменії Ваагн Хачатурян затвердив ратифікацію Римського статуту (МКС). Про це повідомляє сайт адміністрації президента цієї країни.

"13 жовтня президент Республіки Вірменія Ваагн Хачатурян підписав закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду", – йдеться в повідомленні.

У березні досудова палата МКС видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячого омбудсмена Марії ЛьвовоїБєлової. Ордери було виписано у справі про незаконне вивезення дітей з України.

1 вересня 2023 вірменський уряд спрямував до парламенту проєкт ратифікації Римського статуту МКС. Він був підписаний країною ще 1999 року, але з того часу не ратифікований через рішення Конституційного суду Вірменії, який заявив, що зобов'язання угоди суперечать кільком положенням чинної на той момент конституції держави.

Втім у березні 2023 року в КС ухвалили нове рішення і визнали, що положення Римського статуту відповідають Конституції Вірменії. Саме в цей час остаточно стало зрозуміло, що Росія не виконає свої зобов’язання перед Вірменією в межах Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) стосовно захисту території Нагірного Карабаху від зазіхань Азербайджану. Вже 3 жовтня парламент Вірменії його ратифікував.

Влада Вірменії стверджувала, що у такий спосіб хоче притягнути до відповідальності Азербайджан.

"Уряд скерував Римський статут до Національних зборів (парламенту Вірменії. – Ред.), і, згідно з моєю позицією та позицією нашої фракції, він буде повністю ратифікований. Це ніяк не пов'язано з відносинами ВірменіяРосія, це стосується питань безпеки Вірменії", – зазначив прем'єрміністр країни Пашинян.

Зі свого боку Кремль все зрозумів правильно і назвав некоректним рішення Вірменії ратифікувати Римський статут МКС, адже тепер у разі приїзду до цієї країни президента РФ Володимира Путіна його можуть заарештувати згідно з ордером МКС.

На тлі ордеру МКС на арешт президента РФ подібний крок з боку Єревана став для диктатора красномовним сигналом. Адже усі країни, що ратифікували Римський статут, зобов'язані арештувати Путіна, якщо він приїде на їхню територію. Втім Путін публічно заявив, що готовий відвідати Вірменію.

"І запрошення є, і його (прем'єрміністра Вірменії Нікола Пашиняна. – Ред.) запрошення є до Росії. Подивимося. Ми ж усе розуміємо, всі дорослі люди. Розуміємо, що там відбувається. Це трагедія вірмен Карабаху. Йому, мабуть, не до поїздок зараз. Але ми в контакті залишаємось, працюємо з ним, постійно на зв'язку. Буде нормальна обстановка – і я до них з'їжджу, і вони приїдуть, він приїде", – видав президент РФ.

Ризик опинитися на лаві підсудних у Гаазі вже занурив російського диктатора в ізоляцію: він практично не виїздить за межі РФ. Зокрема, Путін відмовився їхати навіть на представницький саміт G20 в Індії, бо боявся арешту.

А до того було скасовано поїздку Путіна в ПАР на саміт країн БРІКС, хоча до останнього у Кремлі заявляли, що президенту Росії ніхто і ніщо не завадить його відвідати.

Грузія не підтримала рішення

Офіційна влада дружнього Україні народу не підтримала рішення ПАРЄ. Члени правлячої партії "Грузинська мрія" взагалі не взяли участь у голосуванні.

За резолюцію ПАРЄ проголосувала лише представниця опозиційної грузинської партії "Громадяни" Кетеван Туразашвілі. У "Грузинській мрії" тим часом озвучили пояснення того, чому вони не брали участі у голосуванні.

Так, частина представників цієї партії перебували як спостерігачі в Польщі, де 15 жовтня відбулися парламентські вибори. Що ж стосується глави делегації правлячої партії в ПАРЄ Іраклія Чиковані, у нього "були інші справи, які мене тримають тут", заявив політик.

Відповідаючи на запитання про те, чи є РФ диктатурою, Чиковані зазначив, що в Росії "є проблеми, пов'язані з повноцінною дією демократії".

Така позиція не є дивною, адже уряд Грузії вже тривалий час не має наміру загострювати відносини з Росією, навіть якщо така політика ускладнить республіці шлях до ЄС. Це дав зрозуміти прем'єрміністр країни Іраклій Гарібашвілі, якого грузинська опозиція звинувачує у зв’язках з Кремлем.

Так, ще у 2022 року, правляча партія Грузії не підтримала ще одну резолюцію ПАРЄ і не приєдналася до заклику визнати Росію терористичною державою.

Другий Лукашенко

"Останнє рішення ПАРЄ – продовження лінії європейської політики стосовно Російської Федерації та особисто Путіна у напрямку подальшого засудження дій агресора, – говорить ексочільник МЗС України Володимир Огризко. – Ця тенденція буде продовжуватися і надалі. У контексті цієї резолюції Путіна буде виокремлено з усієї системи міжнародних відносин. Це означає, що з ним особисто ніхто вже з лідерів демократичних країн спілкуватися не буде. Очевидно, що після цього він перетвориться на такого собі Лукашенка 2.0. Це вже є і сьогодні, але тепер буде тотальний бойкот.

Звісно, такі політики, як Орбан (прем’єрміністр Угорщини. – Ред.) чи Фіцо (ймовірний кандидат на посаду прем’єрміністра Словаччини. – Ред.), підуть з ним на контакт, але ж вони не є лідерами думок у ЄС.

Демократична еліта чітко та ясно підвела риску – Путін вже не зможе претендувати ні на що у цивілізованому суспільстві, окрім як на тотальний осуд. Такі резолюції є позитивними ще й тому, що будуть використані у міжнародному кримінальному суді для покарання російських злочинів", – зазначає Володимир Огризко.

Чи може бути таке рішення серйозним сигналом для російської еліти, мовляв, для Заходу Путін остаточно став токсичним та більше не є партнером для перемовин, то, за словами Володимира Огризка, це в певній мірі може розглядатися як один з варіантів.

"Таких непублічних сигналів уже було надіслано багато – мовляв, думайте та вирішуйте, що буде з вашою країною надалі, поки при владі такий от лідер. Тому цілком реально, що тепер вирішили ще й офіційно наголосити. Такий собі елемент тиску на оточення російського диктатора", – вважає ексочільник МЗС України.

Що стосується рішення, яке ухвалила влада Вірменії, ратифікувавши Римський статут Міжнародного кримінального суду, то, на думку Володимира Огризка, цей крок спрямований саме проти Путіна, адже він не дотримав своїх зобов’язань із захисту Вірменії в межах ОДКБ.

"Звісно, заяви про те, що він поїде найближчим часом до Вірменії, – блеф, адже Путін реально боїться арешту. Вірменія вже тривалий час проводить політику подалі від Москви, що є ще одним доказом того, що путінська політика на пострадянському просторі зазнала повного фіаско", – зазначив Володимир Огризко.