Пpogaюmь жumлo i шypyюmь чepез Kepчuнcьkuй мicm нaзag y pф. У Kpuмy зapaз koїmьcя нeчyвaне. Pociянu вcе зpoзyмiлu

Потік "емігрантів" із півострова почав зростати відразу після першого вибуху на Кримському мосту. Коли стався другий вибух, росіяни ще активніше почали пакувати валізи.

"Зараз багато дорогих вілл на узбережжі порожні. Російські бізнесмени купили їх, щоби тут жити та вести бізнес. Вони обзавелися навіть своїми маленькими винними заводиками, прикупили нерухомість, щоб заробляти в сезон, збудували ресторани, кафе. Їм було тепло, затишно та комфортно. А тепер через прильоти курортного сезону немає. А самим жити в цих будинках їм некомфортно. Повітряна тривога виє ночами, вибухи чути, на трасах – військова техніка. Тепер у цих будинках – лише охорона та прислуга", – описує ситуацію Ксенія.

Не приїжджають до Криму і власники дешевшої нерухомості. Якщо в них залишилися квартири на території РФ, вони вважають за краще сидіти там і не ризикувати. Хоча все ще сподіваються пересидіти цей час, а потім повернутися на півострів.

"Ночами не спимо, боїмося вибухів"

Інші росіяни розповідають, що раді би виїхати звідси, та нерухомість у Криму зараз не в ціні.

"Ми ще у 2018 році переїхали сюди, на Сахарну Головку (район Севастополя. – Ред). Купили старий будинок, упорядковували його, провели газ, оновили сад. Хотіли басейн зробити, та через посуху призупинили роботи, вода була у дефіциті. Було добре – море, сонце, персики, виноград, вино.

Але тепер тут стріляють. Ми іноді ночами не спимо і боїмося вибухів. Хотіли продати все й повернутися назад до себе в Тюмень, але зараз багато хто продає житло, а особливого попиту немає. Хотіли поміняти дислокацію, переїхати у спокійніше місце, але грошей вистачить хіба що на нову розвалюху, а сил знову все відновлювати вже немає. Але ми хочемо виїхати звідси, нам тут уже не подобається", – бідкається росіянка Жанна.

Але всетаки багато росіян розлучаються з Кримом. Їх не влаштовують окопи на пляжах, безліч військових на вулицях міст, військова техніка, що роз'їжджає дорогами. Вони також скаржаться на те, що в Криму поменшало нічних розваг, усі бояться і закривають заклади раніше.

"Ми купили житло у Севастополі ще у 2017 році. І зараз відчуття, що ми живемо на військовій базі. Таке собі комендантське місто. Нема великих концертів, майже не працюють нічні клуби. Часто звучить сирена. Постійно дивишся, щоб тобі під вікна щось не прилетіло. Вулицями їздять БМП, багато військових. Стан напруги. Тому ми усе продаємо й поїдемо краще до Грузії, туди вже поїхали наші знайомі. Там теж море, фрукти, сонце і немає цього всього", – каже колишня мешканка Нижнього Новгорода Валентина.

Сім'я з Новосибірська вже пів року як повернулася назад. Вони жили у Феодосії, але коли почалися вибухи та тривоги, поїхали. Говорять, що боялися за своїх двох дітей. Розраховували на спокійне життя біля моря, хороший клімат. Дружина навіть знайшла роботу в санаторії, вона медикиня. Чоловік працював на будівництві.

Ширяться чутки, що "приїжджим буде погано"

"Ціни на продукти у Криму дуже високі, особливо влітку. Але ми мали свою присадибну ділянку. У Криму, якщо є вода, то все росте, свої фрукти та овочі. Але коли все це почалося, то неспокійно стало за дітей. Ми все продали і повернулися, добре, що в Новосибірську залишилася квартира, було куди повертатися. У нас дві знайомі сім'ї теж поїхали з Криму назад, краще вдома, ніж жити у страху", – написала на одному із форумів жінка.

Ірина з чоловіком та двома синамишколярами повернулися із Севастополя до Міжріченська Кемеровської області одразу після того, як ЗСУ вдарили по штабу Чорноморського флоту. Жінка на Youtubeканалі "Місто та переїзди. Де краще жити?" каже, що їй було тривожно вже з 24 лютого 2022 року.

Вони близько року до цього жили в Севастополі, були всім задоволені. Чоловік заробляв на будівництві близько 5060 тис. руб. (21 – 25 тис. грн), а вона працювала у приватному дитячому центрі та отримувала 25 тис. руб. (10,5 тис. грн.). Плюс був пасивний прибуток у своєму місті, а у Криму орендували квартиру.

"Але після 24 лютого я весь час була на нервах. Мені здавалося, що коли діти на морі, а я вдома, а раптом щось почнеться? Весь час літали літаки, дрони. Але коли в Севастополь прилетіли ракети, ми одразу зібралися й повернулися до Міжріченська", – каже жінка.

Вона додає, що у Криму постійно ширяться чутки про те, що коли на півострів зайдуть ЗСУ, всім приїжджим буде погано.

"Виїжджають такі, як ми, росіяни. А також українці, які евакуювалися до Криму, вони пережили стрес від цих вибухів і дуже стривожені тим, що відбувається. І навіть корінні кримчани теж їдуть", – каже Ірина.

Жадібні чиновники та непривітні місцеві

Представники середнього та малого бізнесу незадоволені тим, що в Криму надто багато жадібних перевіряльників, яких треба годувати, усі хочуть хабарі.

"Не встигнеш точку закладу громадського харчування відкрити, як до тебе вже черга перевіряльників, і всі хочуть з тебе щось мати. А ти ще навіть на зарплатню собі не заробив. Та й бізнес розпочати тут складно, міста невеликі, всі хороші місця зайняті місцевими, а працювати там, де немає потоку людей, невигідно. Я вже три кафе відкривав і закривав. Тут дуже жадібні чиновники та непривітні місцеві жителі. Я теж повертаюся до себе додому", – поділився Валерій із Сибіру.

Також росіяни бідкаються, що у Криму немає вибору роботи, переважно вона пов'язана з курортним сезоном – покоївки, адміністратори в готелях, офіціанти, продавці.

Перукарі та манікюрниці з Москви кажуть, що їхні заробітки на півострові невеликі. Заробити можна в сезон, але зараз потік туристів сильно впав, знову ж таки через війну. А в холодну пору клієнтів мало, з пенсіонерів нема чого взяти.

Серед рієлторів чи таксистів – велика конкуренція. Менеджерів із продажу там вистачає, і заробітки також скромні.