Пy збoвmнyв лuшньorо. Цe kiнeць. Пoявuлacь нeagekвamна peakцiя gukmamоpa нa goзвiл Зaxogy бumu nо pocії

Після рішення Сполучених Штатів та європейських союзників дозволити Україні атакувати по території РФ їхньою зброєю диктатор РФ Володимир Путін вибухнув потоком нових погроз, заявивши, що може надати зброю певним країнам для завдання ударів по західних цілях, і знову став розмахувати своєю ядерною палицею.

Зокрема, Путін заявив, що Вашингтон та його партнери помиляються, вважаючи, що він ніколи не застосує ядерну зброю. Минулого тижня він попередив європейські країни НАТО, що рішення дозволити Україні завдавати ударів по території Росії їхньою зброєю – це гра з вогнем, яка може призвести до глобального конфлікту.

Президент США Байден, зі свого боку, визнав, що рішення схвалити удари ЗСУ американською зброєю по РФ "теоретично може" втягнути Захід у конфлікт з Москвою, але це "малоймовірно".

Своїми думками про те, що означають останні погрози російського диктатора Путіна, в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився російський опозиціонер Ігор Яковенко.

– Володимир Путін заявив: якщо країни Заходу постачають Україні зброю, якою уражаються об'єкти на російській території, то РФ може розглянути "асиметричну відповідь" і надати аналогічну зброю державам, звідки "завдаватимуться удари по чутливих об'єктах тих країн, які роблять це щодо Росії". Прессекретар російського диктатора Пєсков заявив, що до попередження Путіна про можливе відправлення російської високоточної зброї до інших країн варто поставитися з усією серйозністю.

– Вкотре – струс повітря, але насправді Путін не має на даний момент якоїсь адекватної відповіді на те, що сталося. Після неодноразових погроз (зазвичай неконкретизованих) на адресу країн НАТО і навіть попереджень про те, що Росія може застосувати ядерну зброю, Путін насправді зробив дуже мало реальних дій, які могли б налякати Захід.

І знову надійшла така досить невиразна загроза, що ми "відповімо асиметрично", ми "дамо "комусь" зброю для того, щоби цей "хтось" завдав ударів по військових об'єктах західних країн". Ну, напевно, йдеться про Сполучені Штати Америки. Під цим розуміється, що саме вони мають стати жертвою цієї відповіді.

Однак заявивши про глобальну, страшну відповідь, насправді Путін не може підкріпити свої погрози серйозними діями. Адже це означає, що виникає можливість через треті руки завдати суттєвої шкоди США – наприклад, якщо наданою Росією ракетою (і, найімовірніше, підготовленими формуваннями) будьякі терористи знищать один з об'єктів США або їхніх союзників.

Виникає питання:, а хто той інструмент, хто той виконавець волі Путіна, який завдасть цих ударів? Хто вороги Заходу, вороги США, які можуть бути, так би мовити, адресатом цієї зброї? Іран – навряд. У нього самого є не менш ефективна зброя, якою можна вдарити по будьякому військовому об'єкту Америки, якщо у місцевого режиму вистачить на це політичної волі та сміливості.

У КНДР теж є свої далекобійні ракети, якими періодично лякають сусідів. Залишаються якісь терористи, найімовірніше, єменські хусити. Наскільки це реально, важко сказати, адже серйозної шкоди Штатам такі акції не принесуть.

У будьякому разі важко сказати, яким чином це може врятувати Путіна. І як це може захистити РФ від ударів по військових об'єктах на її території.

– Тривалий час західні партнери України були категорично проти того кроку, на який вони нарешті наважилися. Чому зараз думка щодо ударів по території РФ все ж таки змінилася у багатьох з них?

– Насправді це дуже запізніле рішення і нічим не пояснювана заборона завдавати ударів по військових об'єктах безпосередньо на території РФ. Такого не бувало ніколи, щоб одна країна била по всій території іншої країни як на думку спаде, а інша не могла їй повноцінно відповідати через заборону від союзників. І ось нарешті хоча б частково цю заборону знято.

Чому це стало можливим? На мій погляд, через те, що питання кимось було виведено на серйозний рівень громадського обговорення. Як тільки ця заборона почала обговорюватись публічно, стало зрозуміло, що її захищати вже не може ніхто, немає аргументів далі продовжувати заборону. Особливо яскраво цей момент проявився на слуханнях у Конгресі США. Коли жоден з учасників цього обговорення не зміг навести жодного доладного аргументу на користь цієї заборони. І стало зрозуміло, що вона скасовуватиметься, що й сталося.

– Попередження Путіна стосувалося і ядерної теми. Він заявив, що "Вашингтон і його партнери помиляються, вважаючи, що він ніколи не застосує ядерну зброю", а рішення дозволити завдавати ударів по території РФ західною зброєю – "гра з вогнем, яка може призвести до глобального конфлікту".

– Якщо підрахувати загальну кількість таких страшилок, погроз ядерним апокаліпсисом, які за два роки цієї війни пролунали у федеральному ефірі від російських пропагандистів, Путіна, Лаврова і особливо Медведєва, то це буде п'ятизначне число. Тобто насправді це постійно звучить. Але тут вже спрацьовує ефект звикання.

Зараз ядерного шантажу вже абсолютна більшість політичних лідерів Заходу не боїться. Путін лякає, а їм уже майже нікому не страшно. Тобто зрозуміло, що Путін, звісно, ​​божевільний, але він не самогубець. І тому на знищення себе насамперед, яке неминуче відбудеться у разі розв'язання ядерної війни, навіть такий божевільний, як Путін, не піде.

– Виходить, що фактично у нього мало залишається ресурсів для подальшого залякування і тим більше реальної відповіді?

На мою думку, у нього їх зовсім немає. Тому що, погодьтеся, дати балістичні ракети єменським хуситам – і що? Ну, може, постраждає якась одна американська база. І то навряд. Я думаю, РФ навряд чи вдасться здійснити цей крок. Але навіть якщо це станеться, то це дуже слабка і, я би сказав, безсила відповідь, що ставить Путіна в таке вразливе становище, коли він не в змозі реально відповісти на свої ж погрози. Світ це зчитує і все більше перестає боятися цього божевільного режиму в РФ. Тобто розуміє, що більшою мірою – це порожні слова, які не будуть підкріплені реальними діями. Це вже загроза для Путіна.

– На кого тоді розраховані такі розповіді та ядерні погрози? Це ще може справити враження на Заході?

Думаю, що так, хоча більшість західних лідерів вже звільнилися від цього переляку. Хтось уже стер усі ці червоні лінії у своїх головах.

Ми бачимо, що президент Франції Макрон перестав зважати на путінський шантаж. Лідери Великої Британії теж не ведуться. У Сполучених Штатах цілий ряд політиків перестали орієнтуватися на ядерний шантаж. Стерли ці горезвісні червоні лінії у своїй голові значна кількість конгресменів. Той самий держсекретар США Блінкен також уже звільнився від цього переляку перед ядерним апокаліпсисом попутінськи.

– Це з одного боку, а з іншого – західна заборона на удари по РФ зброєю, яку постачають, знята все ж таки не повністю. США забороняють Україні завдавати ударів американською зброєю далі 200 миль (321 км) углиб Росії і не санкціонують удари по Москві та Кремлю, заявив Джо Байден.

– Якщо чесно, то у мене цілком резонно виникає питання: чому, наприклад, Україна має чекати, доки бомбардувальники з аеродрому "Енгельс2" долетять до території України, і лише тоді матиме можливість збивати їх вже у себе над головою? Чому не можна знищувати ці бомбардувальники на аеродромі "Енгельс2"?

Отже, відповіді на це питання або взагалі немає на даному етапі, або це, знову ж таки, побоювання ядерного Армагеддону. Тобто у когось із радників Байдена в голові таки цей переляк ще є. Кремль це знає і його підтримує, постійно розпалює, щоб ядерний шантаж постійно транслювався, звучав із кожної праски. Ну, а раптом, всетаки хтось буде боятися і через це не дасть Україні сучасної зброї, затримає на кілька місяців її передачу.

Вплив ядерного шантажу хоч і мінімізувався, але на когось він, як і раніше, працює. А оскільки в процес ухвалення рішень у США залучено багатьох людей, то якщо якась ланка починає боятися, гальмувати, ми отримуємо перешкоди та затримку допомоги, яка так дорого обходиться Україні.

– Поговорімо про логіку російської влади. Адже в Росії начебто не помічають, що ЗСУ вже досить давно б'ють по тимчасово окупованих територіях, які РФ вважає своїми. Виходить, насправді сам Кремль не вважає Крим, Запорізьку, Херсонську область, Донбас повністю своїми землями?

– Намагатися шукати логіку в діях та словах Путіна марно. Чому по Криму бити можна, а скажімо, по Курській чи Білгородській областях – не можна? Зважаючи на "логіку" Путіна, що Крим, Донецьк, Луганськ, Херсонська, Запорізька області є територією Росії, – не зрозуміло. Пояснити це неможливо.

Як і відповісти на питання ще фундаментальніше – а навіщо він це все затіяв, коли вдерся в Україну 24 лютого 2022 року? Нічого ж не загрожувало його владі. Він міг взагалі до смерті правити, чудово почуватися. Жодних проблем він не мав ні всередині своєї країни, ні на міжнародній арені.

Це абсолютно ірраціональне мислення, це логіка людини, яка страждає на важкі психічні розлади. На жаль, ця людина очолює ядерну державу.