Україна переживає один із найскладніших років: дефіцит держбюджету зріс утричі, а кількість нових кредитів доведеться збільшити в три з половиною рази.
Навіть урізані плани щодо доходів бюджету виконати не вдається. І це все в умовах, коли витрати катастрофічно зростають, а економіка стрімко падає.
Чи вдасться впоратися з труднощами, скільки грошей доведеться взяти у кредит і чи зачеплять проблеми пересічних українців – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Бюджет 2020го майже на чверть складається з позичених грошей. І що найголовніше, не всі борги нам уже дали, але всі вони вже розписані. Ще у квітні план надходжень скоротили, але навіть оновлені цифри виконати не вдається. Наприклад, за січеньлипень 2020 року бюджет виконали всього на 92,2% (мінус 47,8 млрд грн).
Чому все так погано?
через коронавірус планові доходи бюджету скоротили майже на 120 млрд грн;
витрати при цьому зросли, в результаті "дірка" в бюджеті підскочила з 96,2 до 298,4 млрд грн (утричі);
щоб покрити дефіцит, доведеться взяти більше кредитів;
якщо грошей не вистачить, бюджет можуть зірвати.
Через карантин витрати державних бюджетів по всьому світу злетіли. Більше грошей доводиться витрачати на соціальний захист, компенсації з безробіття, підтримку постраждалих сфер економіки. А ще – на засоби індивідуального захисту, апарати штучної вентиляції легенів, зарплати медикам тощо. Також різко впали і доходи. Частина підприємств закрилася, податкові відрахування скоротилися, знизився попит з боку населення.
Всього Україна у 2020 році (за даними на липень) повинна виплатити 485 млрд грн. З них 129,4 млрд піде на обслуговування кредитів (комісії, відсотки) і 355,5 млрд грн на погашення. Найбільше доведеться віддати у вересні (81,8 млрд грн). Помісячно нам належить повернути:
в серпні 48,85 млрд грн;
у вересні 81,82 млрд грн;
в жовтні 11,61 млрд грн;
в листопаді 38,34 млрд грн;
у грудні 19,03 млрд грн.
Скільки грошей має віддати Україні за борги у 2020 році Міністерство фінансів
Радник президента Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко в такій ситуації нічого критичного не вбачає. Мовляв, так відбувається в усьому світі, а уряду вдасться зібрати потрібну суму (кредити дадуть МВФ, ЄС, а ще можна зібрати гроші на випуску облігацій).
"Україна цього року замість 3,5% планового зростання продемонструє щонайменше 5% падіння економіки. Зрозуміло, що на цьому тлі падають доходи. Обов'язково мало відбутися збільшення дефіциту державного бюджету. В результаті частина витрат бюджету була знижена, частину витрат довелося збільшити. Це те, що стосується витрат на медицину, на боротьбу з коронакризою. Вони в підсумку роздули дефіцит державного бюджету до 7,5% ВВП. Це значна величина, і Україна зазвичай в останні роки не мала такого рівня дефіциту. Це високий дефіцит", – додав радник президента у коментарі OBOZREVATEL.
Логіка Устенка: борги беруть під досить низький відсоток, тому особливих проблем не виникне. Деякі старі борги, які брала минула влада, додає економіст, були з вищими ставками. Крім того, радник президента зазначає, що в інших державах щодо ВВП борги вищі.
Щоправда, в тих "інших" країнах і на обслуговування кредитів щодо ВВП грошей витрачають менше. Україні ж дешеві кредити дають тільки під "особливі умови" (МВФ, ЄС, Світовий банк). А на "вільному" ринку замість 23% доводиться віддавати борги під 78%.
"Загалом я не бачу проблем, які б завадили уряду фондувати дефіцит державного бюджету навіть на таку велику суму. Але не варто думати, що це нонсенс для України. Ця проблема існує всюди", – пояснив економіст.
А ось аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко менш оптимістично оцінює перспективи. Дефіцит бюджету покривається найперше зовнішніми боргами.
"Фактично, до кінця року на оптимальних умовах на зовнішніх ринках ми можемо залучити ще 46 млрд доларів, на внутрішньому ринку можемо зайняти до 1 млрд доларів. Від МВФ та інших партнерів реально отримати ще 2 млрд доларів. Таким чином, закрити на оптимальних для нас умовах такий дефіцит буде нереально", – заявив експерт у коментарі OBOZREVATEL.
Ще до кризи близько 40% дохідної частини бюджету йшло на погашення та обслуговування боргів. Це гроші, які могли б піти на будівництво доріг, підвищення зарплат, медицину, оборону. Чим більше кредитів ми беремо, тим складніше їх погашати.
Проблем із пенсіями та іншими соціальними виплатами не буде, впевнений Пархоменко, але от інші, незахищені статті бюджету, такі як великі інфраструктурні проєкти, можуть урізати. Подібна ситуація вже виникала минулого року, коли Мінфін під кінець року скасував фінансування більшості витрат і частину областей залишилася без засобів на інфраструктурні проєкти.
"За рахунок, децентралізації громади отримали можливість фінансувати проєкти на власний розсуд, через що багатші з них зможуть частково фінансувати і обслуговувати дороги, будівництво шкіл і лікарень. Менш багаті, швидше за все, не отримають підтримку від держави" , – зазначає аналітик.
