Робоча група Верховної Ради з урегулювання питання виходу з конституційної кризи погодила низку основних позицій щодо питання повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації.
Про це сьогодні на своїй сторінці у Facebook повідомив спікер Ради Дмитро Разумков.
“Досі невирішеною залишається ситуація фактичної зупинки антикорупційної реформи, яка склалася внаслідок відомого всім рішення Конституційного Суду. Робоча група з урегулювання цього питання, утворена парламентом, провела вже п’ять засідань і узгодила низку ключових позицій. Найголовніші з них – повернення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації”, – повідомив Разумков.
Він висловив надію, що парламент ухвалить рішення “у прийнятні строки та в повній відповідності до закону і верховенства права”.
Спікер парламенту додав, що Рада чекає від Кабінету Міністрів підготовлений проєкт держбюджету на 2021 рік.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
НАЗК у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевіряння, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК навмисно “розігнало ситуацію”, Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким запропоновано визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали й передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.
