Звigku y вoporа cmiльku pakem gля amak нa Уkpaїнy i чoмy вiн щ0gня цiлumьcя в Кuїв

До масованих щоденних ракетних обстрілів України та Києва зокрема країнаокупант Росія почала готуватися ще два місяці тому, у березні. Там взялися накопичувати ракети різних типів, а також активізували виробництво примітивних низькоточних ракет на зразок радянських Х50, які свого часу були спроєктовані як ядерна зброя. Росія також продовжила отримувати від Ірану не лише дроникамікадзе, а й снаряди і боєприпаси.

Є принаймні дві головні мети, чому ворог вирішив обстрілювати Київ щодня. Перша – прагнення перешкодити контрнаступу української армії. Друга – терор проти мирного населення, до якого Росія традиційно вдається, коли програє на полі бою. У Кремлі хочуть показати картинку зруйнованого Києва й змусити українську владу сісти за стіл переговорів на умовах РФ. Проте система протиповітряної оборони України працює на "відмінно з плюсом", знищуючи фактично усі запаси ворога. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.

– Ви могли б прокоментувати щоденні атаки на столицю України і засоби, до яких вдається окупант? Зокрема, 1 червня він атакував ракетами "Іскандер", 2 червня – ракетами Х101 та Х555. Чи могли б ви назвати можливі причини атак й відповісти на запитання, звідки у ворога такі великі запаси засобів ураження?

– Запаси засобів ураження окупанти готували до травня майже два місяці. Останній перед цими обстрілами масований обстріл відбувся вночі проти 9 березня. І потім окупанти почали накопичувати. Також, якщо подивитися ще лютневу статистику нашого Головного управління розвідки, побачимо певний запас, зокрема і крилатих ракет, який залишався в окупантів.

Плюс була інформація, що на лініях виробництва крилатих ракет повітряного базування Х101 та Х555, які запускаються з літаків Ту95МС, ці ракети намагались дещо спростити і зробити варіант на кшталт ракети Х50. Це доволі цікава ракета – радянський спрощений варіант Х555, розроблений для холодної війни.

Він був призначений для несення ядерного заряду, мав низьку точність й доволі примітивні технічні характеристики. Як ми розуміємо, Радянському Союзу більше й не було потрібно. Отже, є підстави вважати, що в Росії змогли наростити виробництво певної маси крилатих ракет повітряного базування у спрощеному варіанті.

Але якщо взяти ракети "Калібр" морського базування, то, як ми бачимо, ворог не застосовує їх так активно.

Також Росія налагодила співробітництво з Іраном, якому за дроникамікадзе постачає більш сучасні технології, яких в Ірану немає. РФ постачає туди свої винищувачі Су35, натомість отримує боєприпаси. Вже відомо, що Іран передає Росії протитанкові елементи, а також певні типи снарядів та боєприпасів.

Це все дало змогу окупанту накопичити ці засоби.

Яка мета атак? Наші офіційні особи, наше військовополітичне керівництво відкрито говорять про те, що скоро розпочнеться український наступ. Про це говорять і наші західні партнери, причому анонсуючи його успіх.

Як я розумію, у ворога теж є певна розвідка, яка доповідає про певний етап готовності української армії. Тому протягом останнього місяця всі зусилля ворога спрямовані передусім на те, щоб зірвати наш контрнаступ.

Російська армія керується принципом: якщо ми не можемо перемогти на полі бою, починаємо поводитися як терористи. А як терористи – це насамперед терор проти нашого цивільного населення. У них є ідея фікс: створити картинку зруйнованого Києва, щоб показати всьому світу, що нібито вони можуть зруйнувати всю країну, а тому Україна має сідати за стіл переговорів.

– В окупанта є бажання, є намір щось зробити, наприклад перешкодити нашому контрнаступу та посадити Київ за стіл переговорів на своїх умовах. Але чи вдасться це зробити наявними силами та засобами?

– Ми бачимо статистику і результати. Сто відсотків балістичних та аеробалістичних і понад 90% аеродинамічних цілей, ті ж крилаті ракети та дроникамікадзе знищуються нашими засобами ППО. За військовими стандартами це на відмінно з плюсом.

На жаль, все одно падають уламки ракет. Той самий дронкамікадзе, який залетів у багатоповерхівку, уламки ракети, які вбили двох жінок і дитину. Це все одно наші жертви. Отже, навіть така ефективна робота нашої ППО іноді, на жаль, є недостатньою.

– Міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен заявив, що Україна спільно з Ізраїлем розпочала роботу з впровадження системи раннього попередження про ракетні атаки. Що це таке і чи буде користь від цієї системи саме зараз, за нинішніх обставин?

– Така система вже є в Україні, вона вже працює. Зокрема, це підвищило до такого надзвичайно високого рівня ефективність нашої системи протиповітряної оборони. Ми продовжуємо тісну співпрацю з Ізраїлем у цій галузі, тому що це країна, яка має унікальний досвід щодо таких загроз і таких викликів.

– Останнє запитання про ситуацію в Бахмуті. За інформацією джерела видання SkyNews, втрати ворога на цій "стратегічно неважливій" ділянці фронту становлять 60 тисяч убитими та пораненими. На вашу думку, як розвиватимуться події далі?

– Насправді, за даними американської розвідки, там 100 тисяч. І, як мені видається, реальна цифра це більша. Зараз українські військові проводять там вирівнювання фронту для своїх подальших тактичнооперативний дій. Подивимося, який задум у нашого Генерального штабу. Можливо, ми готуємо собі плацдарм на цьому напрямку для наших подальших дій.

– Не питаю вас, коли розпочнеться контрнаступ.

– Ми всі його очікуємо. І повірте, коли він розпочнеться, я не знаю. Про це знає дуже обмежене коло осіб. Але не треба розуміти контрнаступ як певну годину Ч, коли ми заведемо двигуни на всій нашій бронетехніці й почнемо рух. Ні. Це дуже велика кількість великих і малих дій та заходів, які надалі мають привести до результату – дадуть нам певний прогрес.